одолян
ОДОЛЯ́Н, у, ч., діал.
Валеріана.
– Вона так і зробила: нарвала квіту з часнику, тої, оману й одоляну та пішла з тим до млина (Н. Кобринська).
Словник української мови (СУМ-20)ОДОЛЯ́Н, у, ч., діал.
Валеріана.
– Вона так і зробила: нарвала квіту з часнику, тої, оману й одоляну та пішла з тим до млина (Н. Кобринська).
Словник української мови (СУМ-20)