одолян

ОДОЛЯ́Н, у, ч., діал. Валеріана.

— Вона так і зробила: нарвала квіту з часнику, тої, оману й одоляну та пішла з тим до млина (Кобр., Вибр., 1954, 150).

Значення в інших словниках

1. одолян — одоля́н іменник чоловічого роду валеріана діал.  Орфографічний словник української мови
2. одолян — -у, ч., діал. Валеріана.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одолян — ОДОЛЯ́Н, у, ч., діал. Валеріана. – Вона так і зробила: нарвала квіту з часнику, тої, оману й одоляну та пішла з тим до млина (Н. Кобринська).  Словник української мови у 20 томах
4. одолян — ВАЛЕРІА́НА (рослина, з коренів якої виготовляють лікарські настої), ОДОЛЯ́Н. Настій із коренів валеріани відомий у медичній практиці давно (з газети); Вона нарвала квіту з часнику.. й одоляну (Н. Кобринська).  Словник синонімів української мови