одрина
ОДРИ́НА, и, ж., заст., уроч.
1. Те саме, що одр.
– Із .. злота Зробим ми тобі одрину І наб'єм м'яким лататтям Та горицвітом перину (Я. Щоголів).
2. Спальня або кімната взагалі.
Старий Рогдай замкнувся одразу в одрині, де стояли скрині з .. дорогоцінностями.., бо боявся насилля і грабежу (Юліан Опільський).
Словник української мови (СУМ-20)