одробина
ОДРОБИ́НА, и, ж., діал.
Крихта, крапля, частка.
Похожий він [хлоп] на худобину, Що вік ціли́й в ярмі жиє І тішиться, як дістає До паші зерна одробину (І. Франко);
– Ви не найшли би надто багато помічників; стратили би надто скоро і ту одробину довір'я до людей, яке, може, ще живе в вашім серці (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)