одробина
ОДРОБИ́НА, и, ж., діал. Крихта, крапля, частка.
Похожий він [хлоп] на худобину, Що вік ціли́й в ярмі жиє І тішиться, як дістає До паші зерна одробину (Фр., X, 1954, 274);
— Ви не найшли би надто багато помічників; стратили би надто скоро і ту одробину довір’я до людей, яке, може, ще живе в вашім серці (Коб., І, 1956, 210).
Словник української мови (СУМ-11)