одробина
Одробина. Дрібка, крихта, дещиця. Не дуже так дбають люди про мене, як воно виглядає; тому я вдячна кожному; хто подає одробину краси (Коб., Листи, 52, 349); “Спішіть на поміч, люди! — нещасний гине, приходіть рятувати. Приходіть, бійтеся Бога! ” Лише одробина ще якої іншої сили — і вона [Магдалена] затягне його в хату. [...] Лише одробина! Він відживе... заговорить, і все буде добре... (Коб., За готар, 134)
// пол. odrobina — крихта, крихітка.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.