одужання
ОДУ́ЖАННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. оду́жати.
Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання (І. Нечуй-Левицький);
– В медичній школі мене вчили за всяких умов поводитися з хворими так, щоб ні на секунду не зникала в них упевненість у своєму одужанні (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)