одіссея
ОДІССЕ́Я, ї, ж., книжн.
Тривалі наукові експедиції, мандри, блукання тощо з різними пригодами; розповідь про них (за назвою епічної поеми Гомера).
Прекрасно, коли, споглядаючи на екрані сповнену великого соціального драматизму одіссею своїх героїв, глибоко схвильовані глядачі самі роблять для себе належні висновки (О. Довженко);
Музейна тиша голосом гречина про одіссею скіфську розповість... (Л. Костенко);
Утомився мікрофон, накручуючи на магнітофонну касету тисячі витків космічної одіссеї льотчика-космонавта (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)