1. Словник української мови у 20 томах

одіссея

ОДІССЕ́Я, ї, ж., книжн.

Тривалі наукові експедиції, мандри, блукання тощо з різними пригодами; розповідь про них (за назвою епічної поеми Гомера).

Прекрасно, коли, споглядаючи на екрані сповнену великого соціального драматизму одіссею своїх героїв, глибоко схвильовані глядачі самі роблять для себе належні висновки (О. Довженко);

Музейна тиша голосом гречина про одіссею скіфську розповість... (Л. Костенко);

Утомився мікрофон, накручуючи на магнітофонну касету тисячі витків космічної одіссеї льотчика-космонавта (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одіссея — одіссе́я іменник жіночого роду пригоди, мандри Орфографічний словник української мови
  2. одіссея — див. ПОНЕВІРЯННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. одіссея — -ї, ж., книжн. Тривалі мандри чи блукання з різними пригодами; від назви однойменної поеми напівлегендарного давньогрецького поета Гомера (6 ст. до н. е.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. одіссея — одіссе́я (грец. Όδυσσεία) 1. Давньогрецька епічно-героїчна поема, творцем якої вважають Гомера. В «О.» розповідається про пригоди одного з героїв Троянської війни Одіссея (звідси й назва). 2. Переносно – довга мандрівка з багатьма пригодами. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. Одіссея — Епопея, яку приписують Гомерові; пригоди Одіссея під час повернення з-під Трої до Ітаки. Універсальний словник-енциклопедія
  6. Одіссея — Одіссея, -сеї, -сеєю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. одіссея — ОДІССЕ́Я, ї, ж., книжн. Тривалі мандри або блукання з різними пригодами. Прекрасно, коли, споглядаючи на екрані сповнену великого соціального драматизму одіссею своїх героїв, глибоко схвильовані глядачі самі роблять для себе належні висновки (Довж. Словник української мови в 11 томах