1. Словник української мови в 11 томах

одіссея

ОДІССЕ́Я, ї, ж., книжн. Тривалі мандри або блукання з різними пригодами.

Прекрасно, коли, споглядаючи на екрані сповнену великого соціального драматизму одіссею своїх героїв, глибоко схвильовані глядачі самі роблять для себе належні висновки (Довж., III, 1960, 145);

Швейкова одіссея між російськими полоненими тривала далі (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 556).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одіссея — одіссе́я іменник жіночого роду пригоди, мандри Орфографічний словник української мови
  2. одіссея — див. ПОНЕВІРЯННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. одіссея — -ї, ж., книжн. Тривалі мандри чи блукання з різними пригодами; від назви однойменної поеми напівлегендарного давньогрецького поета Гомера (6 ст. до н. е.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. одіссея — ОДІССЕ́Я, ї, ж., книжн. Тривалі наукові експедиції, мандри, блукання тощо з різними пригодами; розповідь про них (за назвою епічної поеми Гомера). Словник української мови у 20 томах
  5. одіссея — одіссе́я (грец. Όδυσσεία) 1. Давньогрецька епічно-героїчна поема, творцем якої вважають Гомера. В «О.» розповідається про пригоди одного з героїв Троянської війни Одіссея (звідси й назва). 2. Переносно – довга мандрівка з багатьма пригодами. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Одіссея — Епопея, яку приписують Гомерові; пригоди Одіссея під час повернення з-під Трої до Ітаки. Універсальний словник-енциклопедія
  7. Одіссея — Одіссея, -сеї, -сеєю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)