ожвавлювати

ОЖВА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЖВА́ВИТИ, влю, виш; мн. ожва́влять; док.

1. кого. Робити кого-небудь жвавим, бадьорим, веселим; пожвавлювати.

Молода Уляся неначе ожвавила пристаркуватих людей (І. Нечуй-Левицький);

Веселі пригоди біля потоку ожвавили всіх, і між братами виникли тихі, задушевні розмови (Григорій Тютюнник);

// що. Надавати чому-небудь жвавості, динамічності і т. ін.

Ожвавити розмову.

2. що, перен. Робити яскравішим (про колір, відтінок і т. ін.).

Сонячне проміння, проходячи крізь мережчаті арабески вікон, кидає примхливі плями, ожвавлюючи і вкриваючи золотом казкові фарби залу (І. Кочерга).

Значення в інших словниках

1. ожвавлювати — ожва́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ожвавлювати — -юю, -юєш, недок., ожвавити, -влю, -виш; мн. ожвавлять; док., перех. 1》 Робити кого-небудь жвавим, бадьорим, веселим; пожвавлювати. || Надавати чому-небудь жвавості, динамічності і т. ін. Ожвавити розмову. 2》 перен. Робити яскравішим (про колір, відтінок і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ожвавлювати — ОЖИВЛЯ́ТИ (робити яскравішим, барвистішим за кольором), ОЖВА́ВЛЮВАТИ, ОСВІЖА́ТИ, ОСВІ́ЖУВАТИ рідше. — Док.: оживи́ти, ожва́вити, освіжи́ти. Зійшло сонце і дивними світлотінями оживило долину, дуби та в'язи (О.  Словник синонімів української мови
4. ожвавлювати — ОЖВА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЖВА́ВИТИ, влю, виш; мн. ожва́влять; док., перех. 1. Робити кого-небудь жвавим, бадьорим, веселим; пожвавлювати. Молода Уляся неначе ожвавила пристаркуватих людей (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах