ожвавлення

ОЖВА́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. ожва́вити і ожва́витися.

Йоньку охопило те ожвавлення і доброта, яка запановувала ним завжди, коли добре вдавалося діло, і він гомонів собі та гомонів, попихкуючи люлькою (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. ожвавлення — ожва́влення іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ожвавлення — -я, с. Дія і стан за знач. ожвавити і ожвавитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ожвавлення — ОЖВА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ожва́вити і ожва́витися. Йоньку охопило те ожвавлення і доброта, яка запановувала ним завжди, коли добре вдавалося діло, і він гомонів собі та гомонів, попихкуючи люлькою (Тют., Вир, 1964, 232).  Словник української мови в 11 томах