Словник української мови у 20 томах

ожвавлений

ОЖВА́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ожва́вити.

2. у знач. прикм. Який ожвавів, ожвавився.

Сірий, якийсь непривітний той день видався. Сірявість у душах чигиринців ще з учора неначе придушила нове, ожвавлене місто (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ожвавлений — ожва́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. ожвавлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ожвавити. 2》 у знач. прикм. Який ожвавів, ожвавився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ожвавлений — ОЖВА́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ожва́вити. 2. у знач. прикм. Який ожвавів, ожвавився. Сірий, якийсь непривітний той день видався. Сірявість у душах чигиринців ще з учора неначе придушила нове, ожвавлене місто (Ле, Хмельницький, І, 1957, 26).  Словник української мови в 11 томах