ожвавлений

ожва́влений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ожвавити.

2》 у знач. прикм. Який ожвавів, ожвавився.

Значення в інших словниках

1. ожвавлений — ожва́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ожвавлений — ОЖВА́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ожва́вити. 2. у знач. прикм. Який ожвавів, ожвавився. Сірий, якийсь непривітний той день видався. Сірявість у душах чигиринців ще з учора неначе придушила нове, ожвавлене місто (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. ожвавлений — ОЖВА́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ожва́вити. 2. у знач. прикм. Який ожвавів, ожвавився. Сірий, якийсь непривітний той день видався. Сірявість у душах чигиринців ще з учора неначе придушила нове, ожвавлене місто (Ле, Хмельницький, І, 1957, 26).  Словник української мови в 11 томах