ожвавлений
ОЖВА́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ожва́вити.
2. у знач. прикм. Який ожвавів, ожвавився.
Сірий, якийсь непривітний той день видався. Сірявість у душах чигиринців ще з учора неначе придушила нове, ожвавлене місто (Ле, Хмельницький, І, 1957, 26).
Словник української мови (СУМ-11)