ожвавлення
ОЖВА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ожва́вити і ожва́витися.
Йоньку охопило те ожвавлення і доброта, яка запановувала ним завжди, коли добре вдавалося діло, і він гомонів собі та гомонів, попихкуючи люлькою (Тют., Вир, 1964, 232).
Словник української мови (СУМ-11)