ожог
О́ЖОГ, О́ЖУГ, а, ч., розм.
Палиця, якою перемішують жар, паливо.
Ожугом зветься .. держално .. або й просто палиця, коли ними перемішують огонь і вони обпалились на кінці (Номис);
– То я тебе [кота] звідтам дістану, – вередував Яким і став ожогом мірити просто в котячий лоб (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)