оздоровлювати
ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗДОРОВИ́ТИ, ровлю́, ро́виш; мн. оздоро́влять; док.
1. кого, що. Поліпшувати, поправляти стан чийого-небудь здоров'я; робити здоровим, здоровішим.
– Ви йдіть, я не так хорий, як це уявляєте ви собі. Я інакше хорий, а сам сон одної ночі не оздоровить мене (О. Кобилянська);
Регулярні заняття фізичними вправами і гартування організму оздоровляють його, підвищують його загальну працездатність (з наук. літ.);
// від чого. Виліковувати від якого-небудь захворювання, забезпечуючи нормальний розвиток організму.
Обприскування молоком оздоровило помідори від вірусних хвороб та бурої плямистості (з наук. літ.);
// Робити сприятливішим для здоров'я.
Багряник [дерево] – своєрідний санітар. Його листки виділяють летючі речовини, які оздоровляють навколишнє повітря (з газ.).
2. перен. Робити що-небудь більш нормальним, правильним; поліпшувати стан чого-небудь, усуваючи вади, недоліки.
Перед “Гартом” стоять великі завдання: розвіяти цю специфічну мистецьку атмосферу або принаймні оздоровити її припливом нової, свіжої крові (В. Еллан-Блакитний);
Мовою можна отруїти свідомість – і піднести її, прояснити, оздоровити (М. Рильський);
Оздоровити обстановку;
Оздоровити ринок.
Словник української мови (СУМ-20)