оздоровлювати
ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗДОРОВИ́ТИ, ровлю́, ро́виш; мн. оздоро́влять; док., перех.
1. Поліпшувати, поправляти стан чийого-небудь здоров’я; робити здоровим, здоровішим.
Регулярні заняття фізичними вправами і гартування організму оздоровляють його, підвищують його загальну працездатність (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 134);
— Ви йдіть, я не так хорий, як це уявляєте ви собі. Я інакше хорий, а сам сон одної ночі не оздоровить мене (Коб., III, 1956, 216);
// від чого. Виліковувати від якого-небудь захворювання, забезпечуючи нормальний розвиток організму.
Обприскування молоком оздоровило помідори від вірусних хвороб та бурої плямистості (Колг. Укр., 6, 1958, 35);
// Робити сприятливішим для здоров’я.
Багряник [дерево] — своєрідний санітар. Його листки виділяють летючі речовини, які оздоровляють навколишнє повітря (Веч. Київ, 8.І 1966, 1).
2. перен. Робити що-небудь більш нормальним, правильним; поліпшувати стан чого-небудь, усуваючи недоліки.
"Що далі чинити?" ..Коли б не страчена ще надія оздоровити шляхетські думки народним духом, то він би зараз… (Стар., Облога.., 1961, 45);
Перед "Гартом" стоять великі завдання: розвіяти цю специфічну мистецьку атмосферу або принаймні оздоровити її припливом нової, свіжої крові (Еллан, II, 1958, 143);
Мовою можна отруїти свідомість — і піднести її, прояснити, оздоровити (Рильський, III, 1956, 84);
Оздоровити обстановку; Оздоровити ринок.
Словник української мови (СУМ-11)