озеленювати
ОЗЕЛЕ́НЮВАТИ, юю, юєш і ОЗЕЛЕНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗЕЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що і без прям. дод.
Створювати зелені насадження; насаджувати дерева, кущі, квіти і т. ін.
Слід би й тепер озеленювати вулиці наших міст і сіл липами. Це – і прикраса, і затінок, і волога, і медонос (з газ.);
Славні наші міста. Красиві, чудесні. Іще будуть чудесніші, іще будуть красивіші, бо колективно озеленяємо, колективно й квітчаємо... (О. Ковінька);
Робітники дбайливо озеленили подвір'я своєї шахти: висадили багато дерев, декоративних кущів, розбили квітники, клумби і встановили автоматичне поливання (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)