Словник української мови в 11 томах

озеленювати

ОЗЕЛЕ́НЮВАТИ, юю, юєш і ОЗЕЛЕНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗЕЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Створювати зелені насадження; насаджувати дерева, кущі, квіти і т. ін.

Слід би й тепер озеленювати вулиці наших міст і сіл липами. Це — і прикраса, і затінок, і волога, і медонос (Літ. Укр., 19.І 1965, 1);

Славні наші міста. Красиві, чудесні. Іще будуть чудесніші, іще будуть красивіші, бо колективно озеленяємо, колективно й квітчаємо… (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 13);

Робітники дбайливо озеленили подвір’я своєї шахти: висадили багато дерев, декоративних кущів, розбили квітники, клумби і встановили автоматичне поливання (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 22).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. озеленювати — озеле́нювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. озеленювати — -юю, -юєш і озеленяти, -яю, -яєш, недок., озеленити, -ню, -ниш, док., перех. Створювати зелені насадження; насаджувати дерева, кущі, квіти і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. озеленювати — ОЗЕЛЕ́НЮВАТИ, юю, юєш і ОЗЕЛЕНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗЕЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що і без прям. дод. Створювати зелені насадження; насаджувати дерева, кущі, квіти і т. ін. Слід би й тепер озеленювати вулиці наших міст і сіл липами.  Словник української мови у 20 томах