озеро
О́ЗЕРО, а, с.
1. Природна або штучна заглибина, заповнена водою.
Десь за комишами в озері крякають жаби, гуде бугай... (М. Коцюбинський);
В дельті Сирдар'ї, в її тихих затоках з безліччю озер навколо.., комарі були справжньою божою карою (З. Тулуб);
* Образно. Ми сидимо в кімнаті по вечері. Не світимо .. Лиш підкидаєм у коминок дров, – І плинемо по озері розмов (М. Рильський);
Міжгір'я біліли внизу, затоплені молочними озерами туманів (О. Гончар);
* У порівн. Очі дівочі, усміхнені, сині, наче озера ясні (І. Гончаренко).
2. перен. Велика кількість якої-небудь рідини.
Піт обливає його всього, градом виступає на жирному виду, цілими озерами збирається під очима (Панас Мирний);
Одну [люльку] викурював, другу набивав, безперестанно спльовуючи набік. Де він посидів півгодини, .. лишав по собі ціле озеро (Г. Хоткевич).
△ (1) Кра́терне о́зеро – Водойма, утворена при наповненні водою вулканічного кратеру.
Словник української мови (СУМ-20)