1. Словник української мови у 20 томах

озеро

О́ЗЕРО, а, с.

1. Природна або штучна заглибина, заповнена водою.

Десь за комишами в озері крякають жаби, гуде бугай... (М. Коцюбинський);

В дельті Сирдар'ї, в її тихих затоках з безліччю озер навколо.., комарі були справжньою божою карою (З. Тулуб);

* Образно. Ми сидимо в кімнаті по вечері. Не світимо .. Лиш підкидаєм у коминок дров, – І плинемо по озері розмов (М. Рильський);

Міжгір'я біліли внизу, затоплені молочними озерами туманів (О. Гончар);

* У порівн. Очі дівочі, усміхнені, сині, наче озера ясні (І. Гончаренко).

2. перен. Велика кількість якої-небудь рідини.

Піт обливає його всього, градом виступає на жирному виду, цілими озерами збирається під очима (Панас Мирний);

Одну [люльку] викурював, другу набивав, безперестанно спльовуючи набік. Де він посидів півгодини, .. лишав по собі ціле озеро (Г. Хоткевич).

△ (1) Кра́терне о́зеро – Водойма, утворена при наповненні водою вулканічного кратеру.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озеро — о́зеро іменник середнього роду * Але: два, три, чотири о́зера Орфографічний словник української мови
  2. озеро — Найменування озер, виражені відмінюваними іменниками, здебільшого не узгоджуються у відмінкові зі словом озеро: на озері Гурон, біля озера Баскунчак, в озері Вікторія (узгодження можливе коло озера Танганьїки). Літературне слововживання
  3. озеро — (в центрі острова) ляґуна, сов. лагуна; озерце, озеречко. Словник синонімів Караванського
  4. озеро — -а, с. 1》 Природна або штучна заглибина, заповнена водою. 2》 перен. Велика кількість якої-небудь рідини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. озеро — о́зеро: ◊ Алта́йські озе́ра = Піща́ні озе́ра ◊ озе́ра Домініка́нського фільва́рку іст. озера, які були розташовані в районі дільниці На Байках: На початку XX ст. були осушені й засипані озера Домініканського фільварку, і вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. озеро — Природний басейн, без вiльної вимiни вод з морем; типи озер: прибережне, придельтове, моренне, улоговинне, карове, карстове, тектонiчне, вулканiчне (кратерне). Універсальний словник-енциклопедія
  7. озеро — О́зеро, -ра, -ру, в -рі; озе́ра, озі́р і озе́р. Дво́є озі́[е́]р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. озеро — О́ЗЕРО, а, с. 1. Природна або штучна заглибина, заповнена водою. Десь за комишами в озері крякають жаби, гуде бугай… (Коцюб., І, 1955, 179); В дельті Сирдар’ї, в її тихих затоках з безліччю озер навколо.. Словник української мови в 11 томах