озеро

Найменування озер, виражені відмінюваними іменниками, здебільшого не узгоджуються у відмінкові зі словом озеро: на озері Гурон, біля озера Баскунчак, в озері Вікторія (узгодження можливе коло озера Танганьїки). Найменування, виражене формою прикметника, узгоджується у відмінку: біля Великого Ведмежого озера, на Женевському озері.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озеро — о́зеро іменник середнього роду * Але: два, три, чотири о́зера Орфографічний словник української мови
  2. озеро — (в центрі острова) ляґуна, сов. лагуна; озерце, озеречко. Словник синонімів Караванського
  3. озеро — -а, с. 1》 Природна або штучна заглибина, заповнена водою. 2》 перен. Велика кількість якої-небудь рідини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. озеро — О́ЗЕРО, а, с. 1. Природна або штучна заглибина, заповнена водою. Десь за комишами в озері крякають жаби, гуде бугай... (М. Коцюбинський); В дельті Сирдар'ї, в її тихих затоках з безліччю озер навколо.., комарі були справжньою божою карою (З. Словник української мови у 20 томах
  5. озеро — о́зеро: ◊ Алта́йські озе́ра = Піща́ні озе́ра ◊ озе́ра Домініка́нського фільва́рку іст. озера, які були розташовані в районі дільниці На Байках: На початку XX ст. були осушені й засипані озера Домініканського фільварку, і вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. озеро — Природний басейн, без вiльної вимiни вод з морем; типи озер: прибережне, придельтове, моренне, улоговинне, карове, карстове, тектонiчне, вулканiчне (кратерне). Універсальний словник-енциклопедія
  7. озеро — О́зеро, -ра, -ру, в -рі; озе́ра, озі́р і озе́р. Дво́є озі́[е́]р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. озеро — О́ЗЕРО, а, с. 1. Природна або штучна заглибина, заповнена водою. Десь за комишами в озері крякають жаби, гуде бугай… (Коцюб., І, 1955, 179); В дельті Сирдар’ї, в її тихих затоках з безліччю озер навколо.. Словник української мови в 11 томах