озлитися
ОЗЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док.
Стати розлюченим, роздратованим; розізлитися, розгніватися.
Не так розсердиться добродій, Коли пан возний позов дасть; .. Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився, Що губи з серця покусав (І. Котляревський);
Староста дуже озлився, побачивши у мене паспорт, але мусив пустити мене на волю (І. Франко);
// Стати злим, злостивим.
Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив, ніхто його не бачив (М. Чабанівський);
По натурі Кузюткін був людиною злою, але ще більше озлився через житейські невдачі (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)