озлитися

ОЗЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док. Стати розлюченим, роздратованим; розізлитися, розгніватися.

Не так розсердиться добродій, Коли пан возний позов дасть; ..Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився, Що губи з серця покусав (Котл., І, 1952, 183);

Староста дуже озлився, побачивши у мене паспорт, але мусив пустити мене на волю (Фр., І, 1955, 18);

// Стати злим, злостивим.

Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив, ніхто його не бачив (Чаб., Катюша, 1960, 169);

По натурі Кузюткін був людиною злою, але ще більше озлився через житейські невдачі (Бурл., Напередодні, 1956, 80).

Значення в інших словниках

1. озлитися — озли́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. озлитися — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
3. озлитися — -люся, -лишся, док. Стати розлюченим, роздратованим; розізлитися, розгніватися. || Стати злим, злостивим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. озлитися — ОЗЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док. Стати розлюченим, роздратованим; розізлитися, розгніватися. Не так розсердиться добродій, Коли пан возний позов дасть; .. Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився, Що губи з серця покусав (І.  Словник української мови у 20 томах
5. озлитися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам.  Словник синонімів української мови