озлобленість

ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж.

Стан і властивість за знач. озло́блений 2; злість, роздратування.

Маси врангелівської кінноти .. з озлобленістю і впертістю приречених рвались з півночі до кримських перешийків (О. Гончар);

Він вибрався на полудрабок, зручніше вмостився, а з його очей струсилась п'янкувата посмішечка, – вони одразу потвердішали і причаїли в кутках іронічну озлобленість (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. озлобленість — озло́бленість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. озлобленість — -ності, ж. Стан за знач. озлоблений 2); злість, роздратування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. озлобленість — ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал.  Словник синонімів української мови
4. озлобленість — ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. озло́блений 2; злість, роздратування. Маси врангелівської кінноти.. з озлобленістю і впертістю приречених рвались з півночі до кримських перешийків (Гончар, II, 1959, 387); Він вибрався на полудрабок...  Словник української мови в 11 томах