ознаймляти

ОЗНАЙМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОЗНАЙМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., ОЗНАЙМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. ознаймля́ть; док., кого, що, кому про що, розм., рідко.

Давати знати про що-небудь; доводити до відома, сповіщати, повідомляти.

Дзвінкі поцілунки лунали по хаті і сплітались з плачем сумної трембіти, що все ознаймляла далекі гори про смерть на самотній кичері (М. Коцюбинський);

– Ознаймую тобі нашу королівську милость, – сухо забринів нарешті голос короля (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. ознаймляти — ознаймля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. ознаймляти — -яю, -яєш і ознаймувати, -ую, -уєш, недок., ознаймити, -млю, -миш; мн. ознаймлять; док., перех., розм., рідко. Давати знати про що-небудь; сповіщати, повідомляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ознаймляти — ПОВІДОМЛЯ́ТИ кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ кому, ВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ) кому, ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ заст., ДОВО́ДИТИ кому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИ кому, діал.  Словник синонімів української мови
4. ознаймляти — ОЗНАЙМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОЗНАЙМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., ОЗНАЙМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. ознаймля́ть; док., перех., розм., рідко. Давати знати про що-небудь; доводити до відома, сповіщати, повідомляти.  Словник української мови в 11 томах