ознаймляти
ОЗНАЙМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОЗНАЙМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., ОЗНАЙМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. ознаймля́ть; док., перех., розм., рідко. Давати знати про що-небудь; доводити до відома, сповіщати, повідомляти.
Дзвінкі поцілунки лунали по хаті і сплітались з плачем сумної трембіти, що все ознаймляла далекі гори про смерть на самотній кичері (Коцюб., II, 1955, 354);
— Ознаймую тобі нашу королівську милость, — сухо забринів нарешті голос короля (Тулуб, Людолови, II, 1957, 499).
Словник української мови (СУМ-11)