озонистий

ОЗО́НИСТИЙ, а, е.

Який має великий вміст озону, насичений озоном.

Дощ напускається .. – Весна, – з насолодою подумав Черниш, вдихаючи посвіжіле озонисте повітря (О. Гончар);

Ледь-ледь ще повіє десь літом: Медами гречаного цвіту, Озонистим духом грози (М. Гірник).

Значення в інших словниках

1. озонистий — озо́нистий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. озонистий — ОЗО́НИСТИЙ, а, е. Який має великий вміст озону, насичений озоном. Дощ напускається.. — Весна, — з насолодою подумав Черниш, вдихаючи посвіжіле озонисте повітря (Гончар, III, 1959, 394); Ледь-ледь ще повіє десь літом: Медами гречаного цвіту, Озонистим духом грози (Гірник, Сонце.., 1958, 77).  Словник української мови в 11 томах