окантований
ОКАНТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до окантува́ти.
Мокроус ловко вставив примружене око в скельце теодоліта, окантоване блискучою міддю (М. Стельмах);
Червоний, як після чарки, в бекеші, окантованій сивим смушком, саме розповідав [Митрофан] щось весело дядькам і сам голосно реготав з ними (О. Гончар);
Обабіч майдан, окантований кількома рядками дерев: клен, акація, берест, плакуча верба (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)