Словник української мови у 20 томах

окапини

ОКА́ПИНИ, ин, мн., розм.

Краплі воску, парафіну тощо, які стікають зі свічки і застигають.

Смердючий лій шкварчить в окапинах (М. Бажан);

А зі свічки пливли окапини (Л. Костенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. окапини — ока́пини множинний іменник те, що стікає з свічки розм.  Орфографічний словник української мови
  2. окапини — -ин, мн., розм. Те, що стікає зі свічки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окапини — Ин, мн., розм. Те, що стікає зі свічки. Пітьма тайгова як Елізіум, модринна глиця — ніби сліз окапини. (Т.1,кн.2:63).  Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. окапини — ОКА́ПИНИ, ин, мн., розм. Те, що стікає з свічки. Смердючий лій шкварчить в окапинах (Бажан, Вибр., 1940, 64).  Словник української мови в 11 томах
  5. окапини — Окапини, -пин ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.  Словник української мови Грінченка