окап
О́КАП, у, ч., діал.
Острішок.
Стоячи при самій стіні, вони дощаним окапом заслонені були від усякої небезпеки згори (І. Франко);
Одного разу упав тільки такий маленький камінчик згори; .. якби так був трохи голову вихилив [Тарас] з-під окопу, було би його забило (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)