окап — Орфографічний словник української мови

окап — О́кап: — (дощаний) — тут: заслона (з дощок) [16] — дошка, висунута з-під стріхи, щоб дощова вода падала далі від хати [VI] — капотіння; місце в даху, звідки скапує вода [II] — місце, де дощова вода скапує з даху; скапування [54] — острішок [21;15... Словник з творів Івана Франка
окап — -у, ч. Черепиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
окап — О́КАП, у, ч., діал. Острішок. Стоячи при самій стіні, вони дощаним окапом заслонені були від усякої небезпеки згори (І. Франко); Одного разу упав тільки такий маленький камінчик згори; .. якби так був трохи голову вихилив [Тарас] з-під окопу, було би його забило (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
окап — О́КАП, у, ч., діал. Острішок. Стоячи при самій стіні, вони дощаним окапом заслонені були від усякої небезпеки згори (Фр., VI, 1951, 83). Словник української мови в 11 томах