окати
О́КАТИ, аю, аєш, недок.
1. Говорити, повторювати “о”.
Вона [жінка] глянула на старого і, окаючи, перелякано сплеснула руками: – Іван Петрович!? (М. Стельмах).
2. Зберігати у вимові різницю між голосними звуками “о” та “а” в ненаголошених складах.
Літературна мова не відкидає місцевої вимови, і волжанин говорить чистою літературною мовою, хоч на відміну від москвича окає, а не акає (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)