оковирно
ОКОВИ́РНО, розм., рідко.
Присл. до окови́рний.
[Вчений (він вже розглядає дідові вироби):] .. Це зроблено чудово, оковирно (Л. Забашта).
Словник української мови (СУМ-20)ОКОВИ́РНО, розм., рідко.
Присл. до окови́рний.
[Вчений (він вже розглядає дідові вироби):] .. Це зроблено чудово, оковирно (Л. Забашта).
Словник української мови (СУМ-20)