окозамилювач
ОКОЗАМИ́ЛЮВАЧ, а, ч.
Той, хто займається окозамилюванням.
Забувши марні теревені І прикусивши язика, Від Вас [О. Вишні], бистріше за оле́ня, Окозамилювач тіка (М. Рильський);
– Хочу підібрати дружну команду, щоб з нею відпочити душею від наших флотських бюрократів, казнокрадів та окозамилювачів (З. Тулуб);
Передерій зроду-віку мухи не зобидив. На ньому дружно виїжджали .. халтурники й окозамилювачі, розпусники і кар'єристи (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)