окозамилювач
ОКОЗАМИ́ЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто займається окозамилюванням.
Забувши марні теревені І прикусивши язика, Від Вас [О. Вишні], бистріше за оле́ня, Окозамилювач тіка (Рильський, III, 1961, 93);
— Хочу підібрати дружну команду, щоб з нею відпочити душею від наших флотських бюрократів, казнокрадів та окозамилювачів (Тулуб, В степу.., 1964, 231).
Словник української мови (СУМ-11)