оконом
ОКОНО́М, а, ч., іст., діал.
Економ.
Опівдні виїхав на лан оконом. Підпершись у бік рукою, на котрій висіла нагайка, він гукнув: – Гей, баби! На полуднє! (М. Коцюбинський);
Пан, не договоривши, передав половинчика окономові і вийшов (Леся Українка);
– Слухайте і на уси собі мотайте! Я пан сьому замкові, а се мій оконом, – указав він [Харко] на Онишку (Д. Мордовець).
Словник української мови (СУМ-20)