оконом
ОКОНО́М, а, ч., дорев., діал. Економ.
Опівдні виїхав на лан оконом. Підпершись у бік рукою, на котрій висіла нагайка, він гукнув: — Гей, баби! На полуднє! (Коцюб., І, 1955, 61);
Пан, не договоривши, передав половинчика окономові і вийшов (Л. Укр., III, 1952, 673).
Словник української мови (СУМ-11)