оконтурення

ОКОНТУ́РЕННЯ, я, с., спец.

1. Дія за знач. оконту́рити.

З успіхом був застосований високочастотний сейсмічний метод в районі м. Володарська-Волинського з метою оконтурення пегматитових тіл в масиві гранітів (з наук. літ.).

2. Лінія, що позначає контури чого-небудь.

Рослинні мотиви, виткані на горизонтальних верстатах.., набувають нехарактерного для них східчастого оконтурення і в значній мірі втрачають свої природні форми (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. оконтурення — оконту́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. оконтурення — -я, с., спец. 1》 Дія за знач. оконтурити. 2》 Лінія, що позначає контури чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оконтурення — ОКОНТУ́РЕННЯ, я, с., спец. 1. Дія за знач. оконту́рити. У 1956-1958 рр. Інститутом геологічних наук АН УРСР з успіхом був застосований високочастотний сейсмічний метод в районі...  Словник української мови в 11 томах