Орфографічний словник української мови

оконтурення

оконту́рення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. оконтурення — -я, с., спец. 1》 Дія за знач. оконтурити. 2》 Лінія, що позначає контури чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оконтурення — ОКОНТУ́РЕННЯ, я, с., спец. 1. Дія за знач. оконту́рити. З успіхом був застосований високочастотний сейсмічний метод в районі м. Володарська-Волинського з метою оконтурення пегматитових тіл в масиві гранітів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. оконтурення — ОКОНТУ́РЕННЯ, я, с., спец. 1. Дія за знач. оконту́рити. У 1956-1958 рр. Інститутом геологічних наук АН УРСР з успіхом був застосований високочастотний сейсмічний метод в районі...  Словник української мови в 11 томах