окремість

ОКРЕ́МІСТЬ, мості, ж.

1. Абстр. ім. до окре́мий 1, 5.

Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, – Довів він усе те з книжок (В. Самійленко).

2. спец. Окрема частина чого-небудь цілого.

Друга функція нервової системи – це .. розклад різних складностей світу на окремості (з навч. літ.);

В м. Коростені граніт виступає у вигляді масивних скель, розбитих на величезні окремості (з наук. літ.).

3. геол. Властивість гірських порід розколюватися за певною системою на окремі шматки.

Такі тріщини називають тріщинами окремості, бо вони розбивають граніт на окремі блоки різної величини (з навч. літ.);

// Такі шматки.

Тверда порода світлосірого кольору розбита численними тріщинами на окремості різної величини та форми (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. окремість — окре́мість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. окремість — [окрем'іс'т'] -мос'т'і, ор. -м'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. окремість — -мості, ж. 1》 Абстр. ім. до окремий 1), 5). 2》 спец. Окрема частина чого-небудь цілого. 3》 геол. Властивість гірських порід розколюватися за певною системою на окремі шматки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. окремість — ОКРЕ́МІСТЬ, мості, ж. 1. Абстр. ім. до окре́мий 1, 5. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, — Довів він усе те з книжок (Сам., І, 1958, 171). 2. спец. Окрема частина чого-небудь цілого.  Словник української мови в 11 томах