окружати
ОКРУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКРУЖИ́ТИ, окружу́, окру́жиш, док., кого, що, рідко.
Те саме, що ото́чувати.
Компенсатою [компенсацією] служила мені лише моральна опора, яку давала сім'я і кружок інтелігентних людей, .. що окружив мене (М. Грушевський);
Тухольський народ уважав її [липу] найдавнішим свідком давнини і окружав великою пошаною (І. Франко);
Вони [перекупки] окружили хазяїна, торгувалися, не давали далі їхати (Панас Мирний);
Най ніколи не буде зими, .. щоб не приходили пушкарі, не окружали, не починали стріляти (Г. Хоткевич);
Шелет весни окружає Бідну юність твою степову (Т. Масенко).
Словник української мови (СУМ-20)