окріплий

ОКРІ́ПЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до окрі́пнути.

Галя рада, .. бігає за хлоп'ятами, як та качечка перевалюється на своїх, ще не окріплих ніжках (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. окріплий — Скостенілий [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. окріплий — окрі́плий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. окріплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до окріпнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. окріплий — ОКРІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до окрі́пнути. Галя рада, .. бігає за хлоп’ятами, як та качечка перевалюється на своїх, ще не окріплих ніжках (Мирний, IV, 1955, 71).  Словник української мови в 11 томах