оксамитний
ОКСАМИ́ТНИЙ, а, е.
Те саме, що оксами́товий.
Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові.., штани широкі – оксамитні, каптан із синього єдвабу (Панас Мирний);
Одна з артистичних кімнат у філармонії. М'які оксамитні канапи, драпування (І. Кочерга);
На моху на оксамитному Розцвітеться срібний ряст (А. Кримський);
Корови обережно втягують темними оксамитними губами воду і ронять її голубими нитками додолу (М. Стельмах);
Поет, мимоволі вслухаючись в пронизливі висвисти вітру за вікном, тихо підспівував йому приємним оксамитним, трохи хрипким від кашлю, голосом (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)