оксамитний
ОКСАМИ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що оксами́товий.
Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові.., штани широкі — оксамитні, каптан із синього єдвабу (Мирний, IV, 1955, 225);
Із клубу зробили тимчасову спальню. Півтораста ліжок стояли, щільно присунуті одне до одного. Червона оксамитна завіса відділяла цю грандіозну спальню від сцени (Мик., II, 1957, 561);
Одна з артистичних кімнат у філармонії. М’які оксамитні канапи, драпування (Коч., II, 1956, 119);
На моху на оксамитному Розцвітеться срібний ряст (Крим., Вибр., 1965, 83);
Корови обережно втягують темними оксамитними губами воду і ронять її голубими нитками додолу (Стельмах, І, 1962, 124);
Поет, мимоволі вслухаючись в пронизливі висвисти вітру за вікном, тихо підспівував йому приємним оксамитним, трохи хрипким від кашлю, голосом (Коз., Зол. грамота, 1939, 16).
Словник української мови (СУМ-11)