оксидація

ОКСИДА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Процес сполучення хімічних елементів з киснем; окислення.

Оксидація полягає в тому, що мінерал під впливом кисню і водню перетворюється на сполуку більш стійку в певних умовах (з наук. літ.).

2. Штучне окислення поверхні металевих виробів з метою запобігання корозії і надання їм гарного вигляду.

Значення в інших словниках

1. оксидація — оксида́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. оксидація — [оксиедац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. оксидація — -ї, ж. Те саме, що окиснення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оксидація — оксида́ція див. оксидування  Словник іншомовних слів Мельничука
5. оксидація — ОКИ́СЛЕННЯ хім. (сполучення якоїнебудь речовини з киснем), ОКИ́СНЕННЯ, ОКИ́СЛЮВАННЯ, ОКСИДА́ЦІЯ. Процес приєднання кисню до металу називається окисленням (з підручника)...  Словник синонімів української мови
6. оксидація — ОКСИДА́ЦІЯ, ї, ж. Процес сполучення хімічних елементів з киснем; окислення. Оксидація полягає в тому, що мінерал під впливом кисню і водню перетворюється на сполуку більш стійку в певних умовах (Курс заг. геол., 1947, 76).  Словник української мови в 11 томах