1. Словник української мови у 20 томах

оксидація

ОКСИДА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Процес сполучення хімічних елементів з киснем; окислення.

Оксидація полягає в тому, що мінерал під впливом кисню і водню перетворюється на сполуку більш стійку в певних умовах (з наук. літ.).

2. Штучне окислення поверхні металевих виробів з метою запобігання корозії і надання їм гарного вигляду.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оксидація — оксида́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оксидація — [оксиедац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. оксидація — -ї, ж. Те саме, що окиснення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оксидація — оксида́ція див. оксидування Словник іншомовних слів Мельничука
  5. оксидація — ОКИ́СЛЕННЯ хім. (сполучення якоїнебудь речовини з киснем), ОКИ́СНЕННЯ, ОКИ́СЛЮВАННЯ, ОКСИДА́ЦІЯ. Процес приєднання кисню до металу називається окисленням (з підручника)... Словник синонімів української мови
  6. оксидація — ОКСИДА́ЦІЯ, ї, ж. Процес сполучення хімічних елементів з киснем; окислення. Оксидація полягає в тому, що мінерал під впливом кисню і водню перетворюється на сполуку більш стійку в певних умовах (Курс заг. геол., 1947, 76). Словник української мови в 11 томах