оксиди
ОКСИ́ДИ, ів, мн. (одн. окси́д, у, ч.).
Сполуки хімічного елемента з киснем; окисли.
До напівпровідників належать: кремній, германій, селен, сполуки металів з сіркою (сульфіди) і киснем (оксиди) та інші (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Окси́д ка́льцію – хімічна речовина – сполука кальцію з киснем; негашене (па́лене) вапно.
Оксид кальцію одержують прожарюванням (випалюванням) вапняку або крейди (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me